Магам можна все

– О… Пане… зі Таборе… Як несподівано… Є новини? Скажіть, ви знайшли?…

У наступну секунду ювелір витріщився на дорожню валізу біля моїх ніг. Певно, зі сну йому здалося, що я переїжджаю до них жити – назовсім.

– Поки що ні, – сказав я, дозволяючи йому підхопити валізу й занести її до передпокою. – Але є одне дуже важливе питання… Скажіть, будь ласка, вашу дружину можна зараз розбудити?…

Сонна ювелірша в очіпку була ніби молодша за свої роки. І симпатичніша.

– Перепрошую, що потурбував, пані Філло… Коли ви востаннє бачили вашу подругу Тиссу Граб?

– Тоді, – була вичерпна відповідь. – Ну, тоді… Перед тим. Коли ходили за покупками…

– Тобто в день вашого зникнення?

– Так…

– Ви не намагалися розшукати її потім?

– Намагалася… та…

Ювелір нервово провів долонею по залишках волосся:

– Пане Хорте зі Таборе… Пізня пора, і…

– Хіба не ви просили мене знайти злочинця? Хіба не заявилися для цього до мене в готель – о ще пізнішій, прошу завважити, порі?

Він почервонів. Навіть лисина стала яскраво-червоною:

Конец бесплатного ознакомительного фрагмента.