Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.
По своей оголтелой мизантропии произведения этой писательницы мне сильно напоминали кого-то из современных публицистов... ах да, конечно, Юлия Латынина! А потом я узнал, что Латынина, оказывается, страстная поклонница Айн Ранд!
Книга просто потрясающая, начало показалось немного скучным, но потом не могла оторваться. Красивая история о любви со счастливым концом. Советую всем - очень интересно... Стоит начать, остановиться уже не получится)))