Дружка – дівчина, яка на запрошення молодої бере участь у весільному обряді

Дулівка – наливка, настояна на грушах-дулях

Єгди – коли

Єдиус – жіноча прикраса у вигляді монети; дукач ъ

Єлико – оскільки, скільки

Єсте – теперішній час від дієслова бути

Жарнївки – круглі білі камінчики, нанизані на нитку, носилися на шиї у вигляді прикраси

Житія – збірник описів життя Людей, яких церква визнає святими

Жлукто – посудина, видовбана з стовбура дерева, в якій золили білизну – парили, заливши її спеціально для цього приготовленим розчином золи

Жупан – стародавній верхній чоловічий одяг, оздоблений хутром та позументом, поширений серед заможного козацтва та польської шляхти; верхній жіночий одяг переважно з дорогих тканин

Закавраш (закарваш) – одворот на кінці рукава; обшлаг

Закаляти – забруднити, замазати чим-небудь

Залізняк – ливарник або торговець залізними речами

Занєжє – тому що

Запаска – жіночий одяг у вигляді шматка тканини певного розміру, переважно вовняної, що використовується замість спідниці для обгортання стану поверх сорочки

Заплішити – укріплювати що-небудь, забиваючи клинець (заплішку)

Запола – поділ жіночої сорочки

Заполоч – кольорові бавовняні нитки для вишивання

Засідатель – виборний представник населення, який бере участь у розгляді судової справи

Затого – скоро, от-от

Заушниця – запалення завушних залоз

Збитень – гарячий напій, який готувався з води, меду, прянощів

Збіржа – стоянка візників (збіржаників)

Збудь – вік – старезний

Зді – тут, сюди

Зело – сильно, дуже; літера церковнослов'янського і староруського алфавітів на позначення звука «з»

Зінське щеня – невеликий гризун, що живе під землею, має недорозвинені очі, сховані під шкірою, і зуби, пристосовані для риття землі; сліпець Зовиця – сестра чоловіка Золотий (злотий) – на Правобережній Україні місцева назва монети вартістю 15 копійок.

Ідїжє – де

Іжє – які, що

Іордан – назва церковного свята (19 січня) на пам"ять євангельської легенди про хрещення Ісуса Христа; місце на річці, де в цей день святять воду

Кабака – тютюн Кабатйрка – табакерка Кавалерія – тут: орден К а в'я р – солона риб'яча ікра Калавур – варта, сторожа Каламайка – цупка, густа льняна тканина

Каламар – чорнильниця

Калган – трав'яниста рослина, корінь якої використовують для лікування шлункових хвороб або кладуть у горілку, щоб зробити її запашною

Карватка – кухоль

Кармазин – старовинне дороге темно-червоне сукно

Картацький – картатий, із чотирикутними візерунками, малюнками (про тканину, одяг)

Кварта – міра трохи більша за літр; кухоль

Ке (для одн.), кет є (для мн.) – і уживається як присудкове слово в значенні: дай, подай; як вигук спонукання до дії: ану, анумо; як вигук спонукання в значенні: глянь, дивись

Кибал а – старовинний жіночий головний убір, що має форму півмісяця

Кинути руду – пустити кров

Китайка – первісно – густа шовкова тканина, яку завозили з Китаю, потім – бавовняна тканина, яку виробляли в Росії

Кладі – вантаж

Клечальна неділя – неділя на зелені свята, коли хату, двір прикрашали клечанням – зеленими гілками Книш – вид білого хліба з загорнутими всередину краями

Кобилка – грудна кістка в птахів

Ковінька – палиця з загнутим кінцем

Коєгождо – кожний

Козир-дівка – смілива, спритна, гостра на язик дівчина

Колезький асесор – в дореволюційній Росії – цивільний чин восьмого класу за табелем про ранги

Колико – скільки-небудь

Колода – дерев'яні кайдани на руки, ноги, шию, які в старовину одягали заарештованому

Комісар – в XVIII – на початку ХХ ст. в Росії урядовець, що виконував поліційні функції; пристав

Компот – перекручене капот, жіночий хатній одяг; халат

Копа – п'ятдесят копійок

Кораблик – очіпок з дорогої, часто золототканої тканини на твердій основі, формою нагадує кораблик, човен

Коренити – ущипливо, дошкульно докоряти, сильно лаяти

Корогва – прикріплене до довгого держака полотнище з зображенням Христа або інших святих, яке несуть під час хресного ходу

Костити – дуже лаяти

Кострубонько (кбструб) – весняна танкова гра дівчат; в східнослов'янській міфології – втілення весни, родючості

Коцарювати – виготовляти та продавати килими (коци)

Красна бумажка – десять карбованців

Крёймах – гладенький, переважно заокруглений камінець, який діти використовують для гри

Крилас – у церкві підвищене місце для хору, читців праворуч і ліворуч від середніх дверей вівтаря

Куликати – пити (горілку, вино тощо)

Куна – залізна скоба, прибита в церкві, в яку вкладали руку жінки, караючи її за порушення правил пристойності

Кунпанія – компанія

Кунтуш – верхній розпашний чоловічий і жіночий одяг заможного українського населення XVI – XVIII ст.

Купно – разом

Кухва – бочка; глек

Лабети – міцні великі руки; лапи; пастка

Лебєдаха – бідолаха

Лепорт – рапорт

Лепський – гарний

Липина – тріски

Личман – пастух овець

Ліпо єсть – годиться, варто

Лоск – тут: безладдя

Лоском лежати – бути неприбраним, неупораним

Лотоки – канали на водяному млині, греблі, якими тече вода

Лунь – хижий птах родини яструбиних із сірувато-білим пір'ям у самців

Люстриновий – пошитий з люстрину – вовняної чи напів-вовняної тканини з глянцем

Люшня – дерев'яна деталь, яка з'єднує вісь воза з полудрабком

Лядвії – стегна

Ляхівка – вид вишитої або вимережаної прошви на чоловічих та жіночих сорочках

Мазниця – посуд для дьогтю

Макортеть – макітра

Макотрус – час збирання маку.

Мандрйка – виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; сирник

Мандрьоха – бродяга, повія

Мари – ноші для перенесення мерців

Маслосвятіє (маслосвяття) – церковний обряд помазання єлеєм тяжкохворого чи вмираючого

Масниця – давньослов'янське свято проводів зими, пристосоване християнською церквою до тижня перед великим постом і пов'язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви (млинці, вареники з сиром тощо)

Машталір – візник

Меделян – собака меделянської породи

Мєск – мул; виродок

Метелиця – народний танець, виконуваний у швидкому темпі

Миколу звалити – дуже смішити

Милодан – коханий

Мильний – темно-сірий

Миньки (минь) – прісноводна хижа риба родини тріскових

Мойка – кустарне підприємство, на якому промивалась овеча вовна

Моревий – пошитий з дорогої шовкової тканини з полиском

Моркву скромадити – сварити когось

Мотовило – пристосування для змотування пряжі

Мочула – рогожа з волокна молодої липи

Мя – мене

М'ясниці – певний період часу після зимового посту, коли за законом православної церкви дозволяється вживати м'ясну їжу, одружуватися тощо

Наголо – тут: зовсім, цілком; поголовно

Найомщик – підставний рекрут, найманий за кого-небудь.

Намітка – покривало з тонкого серпанку, яким зав'язували поверх очіпка голову заміжньої жінки

На руку ковінька – цього тільки й треба

Невпустйтельно – з небезпекою втратити

Неглі – ніж, щоб, однак

Недоїмка – не сплачена вчасно частина податку чи якогось збору; заборгованість

Не до шмиг и – не до ладу

Нехвалйт – перекручено від інвалід.

Носатка – посудина з носиком, що своєю формою нагадує чайник

Обаваніє – очарування, заклинання, заговорювання

Обачє – крім

Обозний – виборна службова особа, що обіймала одну з найвищих адміністративно-військових посад на Україні в XVII – XVIII ст.

Обпатрювати – дбати про чистоту, охайність

Оброть – вуздечка без вудил для прив'язування коня

Овамо – у той бік

Одиорал – генерал

Окселентувати – вторувати, підспівувати

Оле – горе; ох

Оттолі – звідки

Очіпок – старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, часто з поздовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся

Паки – знову, ще

Палатський – дрібний чиновник казенної або судової палати

Палестина – тут: батьківщина, рідні, домашні місця

Палявий – перекручено від польовий, стройовий

Панахида – церковна служба по померлому

Пан у ша – в'язка тютюнового листя

Парлація – прочуханка

Парло – пара в лазні; прочуханка; биття

Парсуна – обличчя; портрет

Пасерб – пасинок

Патика – поганий кінь

Патрувати (пантрувати) – доглядати, дбати про когось

Паче – більше

Пеня – напасть, біда, даремне обвинувачення

Перезва – у дореволюційні часи – частина українського весільного обряду, звичай, за яким родичі молодої після першої шлюбної ночі йшли чи їхали з відповідними обрядовими піснями на частування до хати молодого

Перші п'ятінки – 8 серпня за церковним календарем, на святу Параскеву

Петрівка – піст перед церковним святом на честь святих Петра і Павла (13 липня) – Петровим днем

Пєщ – піч

Пилипівка – різдвяний піст

Пинхва – груба витівка, під час якої вдувають через паперову трубку дим тліючої вати в ніс сонного; каверза

Писання – твір церковного змісту

Письмоводитель – службовець, обов'язком якого було ведення канцелярських справ; діловод

Півчварта – три з половиною

Підбрехач – другий сват, який під час сватання допомагає першому свату

Підіск – залізна пластина під вісь

Підтичка – тут: латка

Підтовкачка – той, хто зазивав відвідувачів до корчми і підштовхував їх, щоб горілка, яку воші пили, виливалася назад у діжку

Підстароста – помічник старости

Пінна – хлібна горілка

Пінязі – гроші

Пістряк – прищ

Пічкур – грубник, той, що палить у печах

Плахта – жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини

Повитчик – служитель канцелярії, який відав діловодством у суді

Повірений – тут: особа, уповноважена іншою особою чи установою діяти за їх дорученням і від їхнього імені

Подушне – у дореволюційній Росії податок державі, подать поміщикові, стягувані з кожної душі податного стану

Поєднати – тут: умовити

Поєлику – оскільки

Поїзд – тут: весільна чи похоронна процесія

Покрова – назва релігійного свята, що відзначається православною церквою 1 жовтня за ст. ст.

Полотняна стіна – ширма

Понеже – тому що, оскільки

Порощати – швидко і голосно говорити, кричати

Посад – місце для наречених за весільним столом

Потуха – розвага

Права середа – двадцять п'ятий день після великодня, так званий рахмаиський Великдень

Превелебний – титул єпископа; гідний великої пошани (вживається при ввічливо-шанобливому звертанні до когось)

Пречиста – назва двох церковних свят (15 серпня – день смерті богородица і 8 вересня – день народження богородиці)

Привод – місце, де рекрути проходили комісію

Пригребиця – погрібник

Приданки – весільні гості з ' боку нареченої, які йдуть із нею в дім нареченого

Приказ – орган центрального управління в Росії в XVI – XVIII ст.

Приказ ний – той, хто служив у приказі

Прикинути – тут: відмовитися від замовляння

Прикладки прикладати – вигадувати що-небудь на кого-небудь; насміхатися

Притча – пригода, подія

Причет – служителі культу при православній церкві; особи, які супроводжують кого-небудь; почет

Проброїтися – провинитися, нашкодити

Проводи – звичай поминати на могилах померлих протягом післявеликоднього тижня

Проекура – білий хлібець особливої форми, що використовується у православному богослужінні

Просто рещи – просто кажучи

Протопопівна – дечка протоієрея (чин священика)

Пущення – останній день вживання скоромної їжі перед великоднім постом

П'ятиалтинний – монета вартістю 15 коп.

П'ятінка – п'ятниця

Ралець – подарунок; бенкет.

Рацея – довга й нудна промова з повчанням, напученням

Рєбронт (роброн) – старовинна жіноча сукня з криноліном

Рєвізія – – у кріпосницькій Росії перепис населення, що повинно було платити подушну подать і відбувати рекрутську повинність

Рёнське – рейнське, назва вина

Ридван – дорожн а карета для далеких подорожей, запряжена 6 – 12 кіньми

Родзинки – сушені ягоди винограду

Розгрішеніє (розгрїшення) – відпущення кому-небудь його гріхів

Рубанець – тут: різка

Рундук – ґанок

Рябець – шуліка

Садукеї – у стародавній Іудеї – представники релігійнс-політич-ної течії

Саж – хлів, призначений для відгодівлі птиці, свиней

Сапатий – хворий на сап – заразну хворобу однокопитних

Свитник – той, хто шиє свити – старовинний довгополий верхній одяг з домотканого грубого сукна

Свість – своячка

Світилка – дівчина, яка на весіллі виконує спеціальний обряд – тримає свічку і меч

Сволок – балка, яка підтримує стелю в будівлі

Сєд'миця – тиждень

Сєкуція – екзекуція

Середохрестя – четвертий тиждень великого посту

Серпанок – головний убір заміжньої жінки з прозорої легкої тканини, що має вигляд шарфа

Сиділець – шинкар, крамар

Сикурс – підмога

Сйній камінець – галун

Синтаксис – третій клас тодішніх семінарій

Сиріч – тобто, інакше кажучи

Сита – мед, розведений водою, або медовий відвар на воді

Сицевий – такий

Сімо – сюди, тут

Скиндячки – стрічки, бинди

Скіпщина – оренда землі, яку оплачують не грошима, а частиною свого врожаю

Скликанчик – закличний дзвін

Сколотини – побічний рідкий продукт, що одержують при збиванні масла; маслянка

Скоромник – той, хто вживає у пісні дні скоромну їжу, не постить

Скраклі – українська народна спортивна гра, яка полягає в тому, що гравці вибивають палицею з відведеного місця невеличкі циліндричні цурпалки; крокет

Скубенти – тут: дрижаки

Скусний – майстерний, вправний

Сластьбн – пампушка з пшеничного борошна, смажена в олії, обсипана цукром або полита медом

Смажнії вуста – гарячі червоні вуста

Соньмище – зборище

Соняшниця – народна назва гострого шлункового захворювання *

Сорокоуст – у православній церкві – молитви по покійникові, які читаються протягом сорока днів після смерті; сороковий день після чиєї-небудь смерті

Сорочини (сороковини) – сороковий день після чиєїсь смерті; поминки в цей день

Сотник (сотенний) – на Україні в XVI – XVIII ст. особа, яка очолювала сотню, спочатку обиралась козаками, а потім призначалась гетьманом або царем

Соцький – у дореволюційній Росії й на Україні нижчий поліцейський чин на селі, якого обирали на сільській сходці

Спас – назва кожного з трьох церковних свят, що відзначаються православною церквою з 1 по 15 серпня за ст. ст.

Спасівка – піст, що припадає на 1 – 15 серпня за ст. ст.

Спектор – інспектор

Спирра – військова одиниця; рота

Спіх – успіх

Сполать – слава, хвала

Справник – у дореволюційній Росії – начальник повітової поліції

Ставник – великий церковний свічник

Стихира – церковна пісня з біблійним сюжетом

Стовбула перекидатися – через голову

Стовпець – тут: вид печива з гречаного борошна циліндричної форми

Страсті – вечірнє богослужіння у передвеликодній (страсний) четвер

Страшна (страсна) свічка – свічка, яка горіла під час церковної відправи в страсний четвер

Субітка – карання школярів по суботах, яке супроводжувалося молитвою «Помни день субботний...»

Сула – судак

Суть – є

Ськати – шукати вошей у чиємусь волоссі; шукати

Тавлинка – табакерка

Тарадайка – легкий двоколісний візок

Тасун – штовхан, стусан

Твар – обличчя

Темп – тут: прийом, роблений рушницею

Тирити – тягти, понад силу волочити

Тирлич – трав'яниста чи напівкущова рослина з яскраво-синіми або жовтими квітами

Титло – надрядковий знак над скорочено написаним словом або літерою, вжитою в значенні цифри

Тресугубий – потрійний

Токм о – тільки, лише

Три,листа – гра в карти

Троїста музика – український народний ансамбль, який складається з трьох музичних інструментів, найчастіше з скрипки, бубна і цимбалів

Тропак – український народний танець, близький до гопака

Тяжиновий – пошитий з вибивного або смугастого полотна – тяжини

Убо – отже

Угобзёння – возвеличення

Угомбнна палата – карний суд

Уконтентувати – вдовольнити

Унє – щодо (когось, чогось)

Урагова мати – вража мати

Уразівське сукно – просте сукно

Уроки – за марновірними уявленнями – наслання хвороби, кому-небудь поглядом

Утреня – ранкова служба в церкві

Ушестя – церковне свято вознесіння

Флігельман – фланговий солдат, який показував прийоми рушницею

Фофан – дурень, йолоп

Фрунт (фронт) – у шикуванні військ лицева сторона

Фуктель – муштра

Xалавур (халахур) – вітрогон

Халат – старовинний довгополий верхній чоловічий одяг; каптан

Халягура – циганський танець

Халяндра – циганський танець

Хамло – галуззя, хмиз

Xаньким'яти – байдикувати

Хаптурок (хавтур) – хабар; побори натурою, які брало духовенство

Харцизяка – грабіжник, розбійник

Хатня морква – бурчання

Хватальний – квартальний, поліцейський чин, який здійснював нагляд у кварталі

Хверт (ферт) – стара назва літери «ф»

Хвонарпе – податок на ліхтарі

Хляби (хляга) – дощова погода

Хрещення – релігійний обряд, який відправляють над новонародженим або дорослим на знак прилучення до християнської церкви

Хрёщик – рід гри, в котрій одна пара гравців ловить другу; танкова гра, під час якої хлопці і дівчата міняються місцями

Хука дати – промахнутися

Xура – валка підвід

Цвяхований – тут: у прикрасах

Цихвіра – цифра

Цілковий – срібна монета вартістю один карбованець

Ціловальник – шинкар; продавець спиртних напоїв

Ціновка – аукціон

Ціновщик – оцінювач майна

Цятатися – грати в чіт і лишку – вгадувати, до пари чи не до пари

Чаплія – кухарське знаряддя, за допомогою якого переносять гарячу сковороду – залізний гак з дерев'яним держалном

Часточка – пожертвування на церкву за упокій душі померлого, а також за здоров'я

Чаятельно – правдоподібно

Яванець – посудина

Черкеска – старовинний верхній чоловічий одяг з сукна з прорізами і відкидними рукавами

Чертог – тут: хата

Черчатий (червчатий) – червоний

Чистий понеділок, чистий четвер – дні тижня великого посту, в які, за настановою церкви, слід тримати все в чистоті

Чмелів слухати – бути в стані запаморочення

Шаг (шажок) – до революції на Україні дрібна розмінна монета вартістю півкопійки; гріш

Шалевий – пошитий з шалі – тонкої, переважно шерстяної тканини

Шерітвас – чан

Шкаповий – пошитий з кінської шкіри

Шквиря – снігова буря; хуртовина

Шкураток – шматок шкіри

Шпетний – гарний, чепурний

Штоф – старовинна міра рідини, переважно вина, горілки, яка дорівнює 1/8 або 1/10 відра; чотиригранна скляна посудина з короткою шийкою, яка вміщує таку ж кількість вина, горілки та ін.

Шуйця – ліва рука

Шумиха – тонкі пластинки золота, якими що-небудь оздоблюють; сріблясті або золотисті металеві нитки.

Шушун – старовинний верхній жіночий одяг – кофта, тілогрійка або сарафан особливого покрою

Ю – її

Юпка – верхній одяг, жіночий – • у вигляді довгої корсетки, переважно з рукавами; чоловічий – короткополий каптан, пошитий у талію, із складками і стоячим коміром

Юхтові чоботи – чоботи з юхти – шкіри, яку одержують особливою обробкою шкур великої рогатої худоби, коней, свиней

Ядєніє – вживання їжі

Яти – брати

Ятір – риболовне знаряддя (сітка, натягнена на обручі), що його встановлюють на дні водоймища

Ятка – палатка на ярмарку

Ятрівка – жінка чоловікового братаПримечания