Замечательная книга! Лет 30 назад читая чуть не умер со смеху. Но каково же было мое изумление, когда я узнал, что автор - главный редактор скучнейшего и нуднейшего по тем временам журнала "Крокодил"!
Кто писал аннотацию, какой идиот? В каком месте гомерически смеяться? Я такого трагизма после Шекспира и не встречала...Вот она, поистине трагедия лишнего человека... Плачу до сих пор... Спасибо, Павел! Пошла читать следующую Вашу книгу.
Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.