Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.
Никому не в обиду;вот я одного не могу понять,все такие умные,кто понял роман-себя возвышает,а кто не понял-автора унижает.А что,никому,в свой светлейший ум,не пришло,что вкусы у всех РАЗНЫЕ!!!И этот роман НЕ ОБЯЗАН ВСЕМ НРАВИТЬСЯ или же наоборот!