Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.
Посоветую взыскательному читателю не тратить своё время на чтение "детективов" Ч. Абдулаева. Пишет он "грязно", все сюжеты высасывает из пальца. У него агенты Интерпола арестовывают преступника, хотя это прерогатива полицейских служб данного государства, а Интерпол не вправе заниматься арестами и следствием. Только у "детективщика" Абдулаева инспектор полиции может прийти домой к герою в плаще ("в прихожей снял плащ"), а, уходя, одевать пальто! Лишь у этого автора у разведчиков, что вернулись из командировки из-за границы, отбирают всё до нитки, даже снимают с них трусы, чтобы жёны (по трусам!!) не догадались, в какой стране они побывали! Только у Абдуллаева "профи" Дринго настолько был внутренне подготовлен, как разведчик, что его не надо было нигде учить! И хочется спросить: а откуда же взялась столь высокая подготовка разведчика? Только у Абдуллаева на курсах усовершенствования (или где-то там подобном) сержант-инструктор за ПРОСТУЮ УЛЫБКУ в строю бьёт курсанта в лицо и выбивает ему зубы! Лишь у Абдулаева агентов Интерпола по борьбе с наркотрафиком сбрасывают в океан с парашютом!! (Зачем это выживание нужно в океане агентам Интерпола??? ЗАЧЕМ???)