Кандід: Філософські повісті (збірник)

2

Стороженко M.Нарис історії західноєвропейської літератури до кінця XVIII віку / Пер. з рос. С. Петлюра і H. Романович – Львів, 1905 – С. 275

3

Стороженко М . Нарис історії західноєвропейської літератури до кінця ХVІІІ віку / Пер. з рос. C. Петлюра і Н. Романович – Львів, 1905 – С. 281–282.

4

Артамонов С. Вольтер / Вольтер. Орлеанская девственница. Магомет. Философские повести. – М.,1971 – С. 15

5

Михайлов А. Вольтер до 1749 г. // История всемирной литературы. В 9 т. Т. 5 Французская литература – M., 1988 – С. 107.

6

Михайлов А. Вольтер до 1749 г. // История всемирной литературы. В 9 т. Т. 5 Французская литература – M., 1988 – С. 108.

7

Михайлов А. Вольтер до 1749 г. // История всемирной литературы. В 9 т. Т 5. Французская литература – M., 1988 – С. 112.

8

Папа Венедикт XIV (1740–1758) був найосвіченішим Папою XVIII ст., здібним дипломатом і прекрасним посередником у конфліктних ситуаціях. Його поважали у всіх суспільних колах. Рішуче протистояв антихристиянським філософським течіям – ілюмінізму та абсолютизму, які перешкоджали поширенню святої віри. Дуже любив мистецтво.

9

Михайлов А. Вольтер до 1749 г. // История всемирной литературы. В 9 т. Т. 5 Французская литература – M., 1988 – С. 120

10

Там само.

11

С Артамонов пише, що в усій цій історії Вольтер лукавив. Він хотів перевезти томик віршів Фрідріха II, в яких містились неприємні відгуки про європейських коронованих осіб Фрідріх настрахався скандалу.

12

Франко І. Твори у 50 т. Т. 45 – К., 1986 – С. 80.

13

Михайлов А. Вольтер до 1749 г. // История всемирной литературы. В 9 т. Т. 5: Французская литература. – М., 1988. – С. 123.

14

Михайлов А. Вольтер до 1749 г. // История всемирной литературы. В 9 т. Т. 5. Французская литература – M., 1988 – С. 125.

15

Михайлов А. Вольтер до 1749 г. // История всемирной литературы. В 9 т. Т. 5. Французская литература – M., 1988 – С. 128.

16

Франко І. Твори у 50 т. Т. 43. – К., 1986. – С. 326.

17

Михайлов А. Вольтер до 1749 г. // История всемирной литературы. В 9 т. Т. 5. Французская литература – M., 1988 – С. 128.

18

Михайлов А. Вольтер до 1749 г. // История всемирной литературы. В 9 т. Т. 5. Французская литература – M., 1988 – С. 128.

19

Стороженко M.Нарис історії західноєвропейської літератури до кінця XVIII віку / Пер. з рос. С. Петлюра і H. Романович – Львів, 1905. – С. 278–279.

20

Шевченко Т. Твори у 5 т. Т. 4 – К, 1971 – С 248 – 249

21

Франко І. Твори у 50 т. Т. 6. – К., 1980. – С. 293–294.

22

Леся Українка. Твори у 12 т. Т. 1 – К – 1978 – С. 43.

23

Стороженко M. Нарис історії західноєвропейської літератури до кінця XVIII віку / Пер. з рос. С. Петлюра і H. Романович – Львів, 1905 – С. 274–275.

24

Франко І. Твори у 50 т. Т. 45 – К., 1986 – С. 70

25

Там само – С. 271.

26

Захара І. Лекції з історії філософії – Львів, 1997 – С. 321 – 322

27

Там само – С. 322

28

Захара І. Лекції з історії філософії – Львів, 1997 – С. 322 – 323

29

Лист Папи Івана-Павла II до мистців (пер з фр.) – Львів, 2005 – С. 5, 18

30

Перша філософська повість Вольтера з'явилася окремим виданням 1717 р. під назвою «Мемнон. Східна історія». Уже наступного року вийшло друком друге видання повісті з остаточною назвою «Задіґ, або Талан. Східна історія», до якої автор додав три нові розділи – «Вечеря», «Побачення», «Рибалка». В подальшому, опрацьовуючи женевське зібрання своїх творів, Вольтер вносив у текст повісті деякі зміни та уточнення; в кельському виданні творів Вольтера, що з'являлося упродовж 1784–1787 pp., текст «Задіґа» збільшився ще двома розділами – «Танок» і «Блакитні очі», знайденими серед паперів Вольтера.

«Задіґ» був одним з найпопулярніших творів письменника, а його мотиви і розгортання сюжету свідчили про неабияку обізнаність Вольтера із східним фольклором, міфологією та літературою.

31

Ухвала – така жартівлива ухвала, яка пародіювала схвалення книг докторами теології, вперше з'явилася у виданні «Задіґа» 1748 р. і далі повторювалася в усіх прижиттєвих виданнях повісті, окрім видання 1775 p., в якому Вольтер зняв «Ухвалу».

32

…каді-лешкер… – Каді-ель-аскер – суддя в мусульманських країнах, який охороняє закони релігії і держави.

33

Сааді Мусліхіддин (1184–1291) – перський поет, дуже популярний в Європі у часи Вольтера. Перший французький переклад Сааді з'явився 1634 р.

34

Султанша Шераа – сучасники Вольтера вважали, що під іменем Шераа письменник вивів маркізу де Помпадур (1721–1764), фаворитку Людовіка XV.

35

Місяць коня – місяць східного календаря, що відповідає нашому травневі.

36

Рік гиджри – рік переселення, або втечі Магомета з Мекки до Медіни (622), який став першим роком нового мусульманського літочислення.

37

… стародавнім халдейським письмом – старохалдейська мова Древнього Вавилона.

38

Улуг-бек (1394–1449) – узбецький астроном і математик, правитель Самарканда; у творі «Досвід про звичаї» Вольтер змальовує його освіченим монархом.

39

«Тисяча й одна ніч» – добірка арабських казок, почала виходити французькою мовою 1704 р.

40

«Тисяча й один день» – добірка дуже популярних у Франції казок, яку французький орієнталіст Петі де ля Круа видавав у 1710–1712 рр. як переклад із перської. Насправді це була стилізація, в якій де ля Круа лише використав мотиви і сюжети різних східних казок – перських, арабських і турецьких.

41

Талестрида – міфічна цариця амазонок, яка, за переказами, бажала народити сина від Александра Македонського

42

Іскандер (Скандер) – так на Сході називали Александра Македонського

43

Цариця Савська – легендарна правителька арабського племені, яке населяло територію сучасного Йємену Згадується в багатьох стародавніх джерелах, зокрема і в Старому Заповіті.

44

Зороастр (або Заратустра) – легендарний засновник релігій древніх персів, автор серн книг «Авеста». Перша з тих книг, «Вендидат», є зводом релігійних настанов.

45

…варта молодого Оркана – правдоподібно анаграма імені кавалера де Рогана, аристократа, який переслідував Вольтера і спричинив його арешт та вимушений від'їзд 1726 р до Англії.

46

Гора Іммаус – давня назва Гімалаїв.

47

Мемфіс – давня столиця Єгипту, розміщена досить далеко від Вавилона

48

…з простою міщанкою – тут: простолюдинкою. Міщанка Азора протиставляється Семирі – дівчині, яка виховувалася при дворі.

49

Арну – популярний у часи Вольтера паризький аптекар, який широко рекламував мішечки, повішені на шиї, проти апоплексії.

50

Міст Тшінавар – міст Чінавар, по якому, за релігійними віруваннями давніх персів, душі померлих переходили в потойбічний світ

51

Ангел Азраїл – ангел смерті в мусульманській релігії.

52

Книга Зенд-Авесті – переклад-коментування середньоперською мовою книг «Авести».

53

Натяк на псевдонаукові досліди французького ученого Піто, який 1732 р надрукував доповідь на подібну тему

54

…в місяць миші…у місяці барана – назви місяців у китайсько-маньчжурському календарі.

55

Натяк на дослідження Б. де Сент-Ілера «Роздуми про науку» (1710).

56

Вольтер кепкує із вченого Р. А. де Реомюра (1683–1767), який неодноразово подавав Академії наук свій проект виготовлення порцеляни із скла.

57

Великий Дестергам (детергам, дефтердар) – титул головного скарбника у Персії і Туреччині.

58

Комплімент із двояким натяком вони самі подібні до золота і вони жадібні золота.

59

Ормузд, Оромазд – бог добра у давньоперській релігії, змагався з Аріманом, богом темряви, носієм зла.

60

…камінь, на якому я зробив пробу – камінь твердої породи, яким визначали пробу золота і срібла.

61

У передпокоях, у спальнях і в кабінетах – тобто у палацових передпокоях, у королівських салонах і на засіданнях міністрів.

62

Грифони – химерні істоти з тілом лева і з орлиною головою та крилами.

63

Теург – теолог, богослов.

64

Ієбор (Yebor) – анаграма-натяк на єпископа Морепу Жана Франсуа Буайє (Boyer, 1675–1755), ученого богослова і Вольтерового ворога.

65

Натяк на «П'ятикнижжя», яке забороняє їсти м'ясо кроликів («Второзаконня», XIV, 7)

66

Думка, яка перегукується із висловом французького письменника-мораліста Мішеля де Монтеня (1533–1592): «Не маючи змоги її досягнути, помстимося їй обмовою» (кн. III, р. VII «Про тягар величі»).

67

Гарпії (гр. міф.) – птахи з жіночими обличчями.

68

Гірканія – область Стародавньої Перси, що знаходилася на південь від Каспійського моря.

69

Можливо, натяк на Фрідріха II, з яким у той час Вольтер зав'язував стосунки.

70

Сатрап – управитель провінції або міста у Стародавній Персії.

71

…добрим фізиком – тут: натураліст, природознавець на відміну від філософа-метафізика.

72

Диван – вища султанова рада.

73

Візир – міністр або вищий сановник у країнах мусульманського Сходу.

74

Йдеться про вісім частин мови, які розрізняються у теоретичній граматиці.

75

Демономанія – тут богословська наука про злих духів

76

Субстанція й випадок – терміни середньовічної схоластики, субстанція – незмінна сутність речей, випадок (акциденція) – змінне, те, що переходить.

77

Монади й неперевизначена гармонія – поняття філософи Готфріда Вільгельма Лейбніца (1646–1716), над якими кепкує Вольтер, переглянувши своє ставлення до поглядів німецького філософа.

78

Мідія – історична область у південно-західній частині Іранського нагір'я. В середині 70-х років VII ст. – середині VI ст. до Р. X. тут існувало однойменне царство, кордони якого в період розквіту сягали далеко за межі історичної області.

79

…як говорить Саддер – виклад змісту «Авести».

80

…море, що відступає – тут і далі маємо ремінісценції із Старого Заповіту («Псалми», CXIV, 3)

81

«Ісайя», XIV, 12

82

«Книга Юдити», XVI, 15

83

Мітра – бог сонця і священного вогню у стародавніх персів

84

Зенд-Авеста – помилкова орфографія Вольтера, який порахував назву книги за ім'я божества.

85

Святий вогонь – Мітра є також богом продовження роду.

86

Канопа – один із культурних центрів Стародавнього Єгипту

87

Хорив – пустеля, розташована поблизу гори Хорив в Аравії.

88

Ґанґариди – міфічний народ, який нібито жив на берегах Ґанґу.

89

Браман, брахман або брамин – буддійський священик.

90

Стародавнє місто Бассора в Аравії, сучасне місто Басра, знаходиться там, де Тигр впадає в Перську затоку.

91

Катай – стародавня назва Північно-Східного Китаю

92

Брагма – Брама, або Брахма – індуський бог

93

Апіс – священний бик у стародавніх єгиптян

94

Риба Оаннес – Священна риба стародавніх халдеїв, халдейський бог. За міфом, він мав одну чоловічу голову, одну риб'ячу, міг говорити і мав хвіст та ноги. Щоранку він виходив навчати дітей, а щовечора ховався в море. Слово «Оаннес» халдейською мовою означає «чужинець». Отже, гадають, що якийсь чужинець, одягнений у шкури морських тварин, навчав халдейців, а ввечері повертався до свого човна.

95

Халдейський календар був одним із найдавніших у світі.

96

Камбал – давня назва Пекіна

97

Китайські слова, що означають: Лі – природне світло, розум, а Тьєн – небо, і які разом із тим визначають бога

98

Тотат (Дейтат) – бог торгівлі, мистецтва та війни у давніх галлів.

99

…омела, що росте на дубі – ця рослина вважалася у кельтів священною.

100

…скифи, його предки – Так помилково вважалося в часи Вольтера.

101

Жерці зірок – тобто арабські священнослужителі

102

Тут Вольтер імітує стиль однієї з книг Біблії – «Пісні пісень» (VII, 5)

103

Тідор і Тернат – острови із групи Молуккських островів у Тихому океані

104

Серендіб – Можливо, Цейлон або Суматра, чи Мадагаскар

105

Головний податківець, збирач податків, викупивши у короля це право, ставав державним банкіром.

106

…місяць крокодила – назва місяця у китайсько-маньчжурському календарі

107

Судова палата, яка накладала штраф на податківця, повертаючи таким чином украдені ним гроші скарбниці.

108

Натяк на працю французького історика і педагога Роллена та роман Кребільона-сина.

109

Бонзи – буддійські ченці в Японії, Вольтер має на увазі ченців узагалі.

110

Грації, або харіни (гр. міф.) – доньки Зевса, спочатку богині родючості, згодом стали богинями вроди, радості, жіночої приваби.

111

Греки мали на увазі «великоокі»

112

…скелясту Аравію – тобто Аравійську пустелю

113

Tip – стародавня назва Фінікії

114

Василіск – казкова тварина у вигляді змії або ящірки, її погляд смертельний Вважалося, однак, що її погляд небезпечний лише для чоловіків

Конец бесплатного ознакомительного фрагмента.