Я прочитала эту книгу в том самом журнале Юность за 1984 год. И до сих пор помню это произведение. В тот год мне было 14. Спасибо вам Галина, я получила массу удовольствия. И вот сегодня наткнулась здесь. Приятная встреча со старым и приятным знакомым.
Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.
" ..."Книга показывает истинное , не искажённое официальной ложью ,лакировкой и полуправдой величие Николая Вавилова ... " И дальше : " ...Я сожалею , что не был знаком с этой книгой , когда Марк Поповский находился ещё в СССР . Эти строки - дань моего уважения автору ... " ( из книги Сергея Довлатова " В жанре детектива " .