Книга Надежды Александровны Тэффи (1872-1952) дает читателю возможность более полно познакомиться с ранним творчеством писательницы, которую по праву называли "изящнейшей жемчужиной русского культурного юмора".
Таки Вы нравитесь!!!
Не видя,-но читая!
И за Мужчин из Ваших губ,
Уж горд как ни когда!
Я папа!Ни отец,ни батя
Хотя.....
Дочь!!!Сын!!!
Али акцент расставят Времена...
советую прочитать Френсин Паскаль Сентиментальная история.Секреты.Там идет по частям.В конце книги список частей книги.Суперская книга.Советую всем прочесть)))
Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.
Если бы я знала, что все так кончится трагично, то я бы не стала читать! Честно. Поэтому не решусь её советовать. Решайте сами. Я очень эмоциональный человек и в прочтение книги вкладывала всю душу! История, конечно, красивая, ничто не скажешь. Столько трепетных и искренних чувств, что диву даешься. Но исход сюжета меня расстроил, мягко говоря. Уж не знаю насколько этим Димфна хотела преобразить роман и подчеркнуть противостояние капиталистической системы.