Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.
Книга совершенно не понравилась. Особенное отвращение вызвал безумец, страстно влюбившийся в свою мать... Кровная вражда из-за островов - а читатели, по-видимому, должны заплакать от сочувствия к бедным парням, владеющим личными самолетами и островами. Сказать, что любовная линия пресная - ничего не сказать. Детективная линия тоже не прописана.