Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.
Смотрела сериал, после прочитала книгу. Попадание идеальное. Диалоги, может быть, немного пространны для современного читателя, но для меня это только плюс. Читать стоит!
Человек проходит,как хозяин...Что после него останется-вопрос.Богаче тот,у кого ДУША шире,а не мошна.Экзюпери летит в пустыню,чтобы найти родственную душу,а нам лететь никуда не надо-эти люди рядом.