Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.
Начала читать первую часть. Бред какой-то. Она что, тупая фанатка сумерек с больной фантазией ?В первой части многое совпадает и вообще,кажется,что даже некоторые диалоги списаны оттуда.Просто все проделанно в супер современный стиль, добавлена озабоченность во всем, изменены имена. Стало противно и скучно читать уже сначала. А как она набрала популярность,так тут и гадать нечего. Народ всегда не против пор*ухи