Легенди і міфи Стародавньої Греції

51

Менади – супутниці Діоніса; у перекладі на українську мову менади значить шаленіючі; менади – те ж, що й вакханки.

52

Тирс – палиця, обвита плющем або виноградом, з кедровою шишкою на кінці.

53

Тимпан – ударний музичний інструмент, що мав форму двох бронзових чашок, якими ударяли одну об одну.

54

Деметра(у римлян Церера) – одна з найбільш шановних богинь Греції. Це богиня родючості і землеробства, яку особливо шанували землероби. На честь її повсюдно в Греції справлялись численні свята. Характерно, що в поемах Гомера богиня Деметра як би відсунута на другий план. Це свідчить, що шанувати її як велику богиню греки стали тоді, коли землеробство було їх головним заняттям, а скотарство втратило колишнє значення.

55

Викладено за гомерівським гімном.

56

Долина в області Мегари, на березі Саронічної затоки.

57

Амброзія – їжа богів, яка дає безсмертя.

58

Вважався іноді сином царя Карії, Ефлія, іноді сином Зевса. Можливо, що Ендіміон – стародавній карійський бог сну. Карія – країна в Малій Азії, на узбережжі Середземного моря.

59

Сузір’я Тельця, Кентавра, Скорпіона і Рака.

60

Два сузір’я, що звалися у греків Змія і Жертовник.

61

Кіферон – між Аттикою і Беотією; Гелікон – на південному заході Беотії, Тмол – в Лідії; Іда – у Фрігії, в Малій Азії; Пеліон і Осса – у Фессалії, на узбережжі Егейського моря.

62

Оронт – в Сирії, Алфей – на заході Пелопоннесу, Еврот – у Лаконії; на березі Евроту стояла Спарта.

63

У греків цю назву мали: 1) ріка в Аттиці; 2) ріка на півночі, можливо, Зах. Двіна; 3) ріка По.

64

Діоніс (у римлян Вакх) – бог виноробства, бог вина, в Греції «зайшлий» бог, принесений з Фракії. Свята на честь Діоніса важливі були тим, що з них розвинулись в Афінах театральні вистави. Під час свят в Афінах (великі Діонісії) виступали хори одягнених в козячі шкури співців і виконували особливі гімни – дифірамби; їх починав заспівувач, а хор йому відповідав; спів супроводжувався танцем. З цих дифірамбів створилася трагедія (саме слово можна пояснити як «пісня цапів»). На сільських же святах на честь Діоніса (сільські Діонісії) виконували жартівливі пісні, які теж починав заспівувач; вони також супроводжувались танцями; з них виникла комедія.

65

Місто в Беотії, на березі Капаїдського озера.

66

Гіадами зветься скупчення зірок (зоряна купа) в сузір’ї Оріона, одному з найяскравіших сузір’їв на небі.

67

Фракійське плем’я, що жило по берегах ріки Стрімону (сучасна Струма, або Карасу).

68

Тірренські, або тірсенські, тобто етруські морські розбійники; етруски – народ, що жив у найдавніші часи на заході Італії, в сучасній Тоскані.

69

Країна на північному заході Малої Азії.

70

Ріка в Лідії, що впадає в ріку Герм (сучасна Гедіс).

71

Бог Пан, хоч і був одним з найдавніших богів Греції, в гомерівську епоху і пізніше, аж до II ст. до н. е., мав невелике значення. Вже те, що бог Пан зображався як напівлюдина-напівцап (пережиток тотемізму), вказує на стародавність цього бога. Спочатку Пан – бог лісу, бог пастухів, охоронець стад. Навіть в Аркадії і в Аргосі, де Пана більше шанували, його не включили в число богів-олімпійців. Але поступово бог Пан втрачає свій первісний характер і стає богом-покровителем усієї природи.

72

Поет Гесіод розповідає, як сучасні йому греки розуміли походження людини і зміну віків. У давнину все було краще, але поступово життя на землі гіршало, і найгірше жилося за часів Гесіода. Це зрозуміло для Гесіода, представника селянства, дрібних земельних власників. За часів Гесіода дедалі більше поглиблювалось розшарування на класи і посилювалась експлуатація бідноти багатими, тому бідному селянству справді жилося тяжко під гнітом багатих землевласників. Звичайно, і після Гесіода життя бідняків у Греції краще не стало, як і раніш, експлуатували їх багаті.

73

В цьому міфі подається оповідання про Всесвітній потоп і про те, як Девкаліон і Пірра рятуються у величезній скрині. Міф про потоп існував і в стародавньому Вавилоні: це міф про Пірнапіштима, або Утнапіштима, який запозичили і стародавні євреї. У них – це біблійський міф про Всесвітній потоп і Ноя.

74

Есхіл розповідає про те, як Зевс, що править усім світом як жорстокий тиран, карає повсталого проти нього титана Прометея. Могутній титан всупереч волі Зевса викрав з Олімпу вогонь і дав його людям; він дав їм знання, навчив землеробства, ремесел, кораблебудування, читання й письма; цим Прометей зробив життя людей щасливішим і підірвав владу Зевса і його помічників – олімпійських богів. Але головна провина Прометея в тому, що він не хоче відкрити Зевсові таємницю, від кого народиться у Зевса син, який буде могутніший від нього і скине його з престолу.

75

Острів на півночі Егейського моря.

76

Грифи – потвори з орлиними крилами і головою та з левовим тілом, що стерегли на крайній півночі Азії золоті розсипи.

77

Аримаспи – міфічний народ, який жив у сусідстві з грифами і вів з ними боротьбу, що не припинялася.

78

Цим закінчується трагедія Есхіла «Прикований Прометей».

79

Пандора означає – наділена всіма дарами.

80

Міф про Еака особливо цікавий тим, що в ньому яскраво відбитий пережиток тотемізму. В міфі розповідається про те, як з мурашок виникло плем’я мирмидонян. Віра в те, що люди можуть походити від тварин, властива первісній релігії.

81

Від слова мирмекс – мурашка.

82

Лівією греки називали берег Африки на захід від Єгипту.

83

Персей – один з найпопулярніших героїв Греції. Про нього збереглося багато міфів, що їх оповідали не скрізь однаково. Цікаво, що ряд осіб, які діють у цих міфах, стародавні греки перенесли на небо. І тепер ми знаємо такі сузір’я, як Персей, Андромеда, Кассіопея (мати Андромеди) і Кефей (батько її).

84

Один з Кікладських островів в Егейському морі.

85

Ефіопія – країна, що лежала, за уявленнями греків, на крайньому півдні землі. Ефіопією греки, а потім римляни називали всю країну, що лежить в Африці на південь від Єгипту.

86

Знаходиться в оазисі Лівійської пустелі, на захід від Єгипту.

87

Одне з найдавніших міст Греції, знаходилось в Арголіді.

88

Багато що в цьому міфі вказує на те, що Беллерофонт був місцевим сонячним богом; він несеться по небу на крилатому коні, він убив своїми стрілами потворну Химеру, яка втілює в собі бурю, землетрус і вулканічні сили землі. Міфи про героїв, подібних до Беллерофонта, зустрічаємо в багатьох народів земної кулі.

89

Країна на південному заході Малої Азії.

90

Іменем Пегаса названо сузір’я. Пізніше Пегас став і конем поетів; на ньому поети підносяться на Парнас, до бога Аполлона і муз.

91

Гора, на якій була фортеця (акрополь) Коринфа.

92

Плем’я, яке жило на північному кордоні Лікії.

93

В цьому міфі вражає нас дика жорстокість Тантала. Він убиває свого сина лише для того, щоб пересвідчитись, чи всезнаючі олімпійські боги. В цьому вчинку Тантала виразно позначається пережиток тих часів, коли у греків приносили ще в жертву людей.

94

Місто на західному березі Малої Азії.

95

У міфах про Пелопса багато рис найглибшої давнини. В них ми зустрічаємося з пережитками – викраданням нареченої, так званим умиканням нареченої. Змагання Пелопса з Еномаєм – не що інше, як викрадання нареченої. На грецьких вазах Пелопса зображено часто на колісниці з Гіпподамією, дочкою Еномая, наче він вивозить її. Розповідається, що Еномай вішав голови вбитих ним женихів на дверях свого палацу.

96

Піса – місто на заході Пелопоннесу в долині ріки Алфею.

97

Істм – Істмійський перешийок, що сполучає Пелопоннес із Середньою Грецією.

98

Міф про викрадення Європи Зевсом розповідає про викрадення нареченої. Обернення ж Зевса на бика – пережиток тотемізму.

99

У міфі про Кадма ми знову зустрічаємося з пережитками тотемізму – це воїни, що походять від дракона, точніше, що виросли з його зубів. Та й сам Кадм з його дружиною перетворюються в змій.

100

Фінікія – на східному узбережжі Середземного моря. Найбільші її міста Тір і Сідон.

101

Кілікія – на півдні Малої Азії.

102

Ріка в Беотії, впадає в Капаїдське озеро.

103

Країна, що лежить на східному узбережжі Адріатичного моря.

104

Назва ріки в Беотії.

105

Геракл (у римлян Геркулес) – найбільший герой Греції. Спочатку він вважався за сонячного бога, що разив своїми стрілами, які б’ють без промаху все темне і зле, був богом, який зціляв і насилав хвороби. Він мав багато спільного з богом Аполлоном. Але Геракл – бог і герой, що зустрічається не тільки у греків; таких героїв-богів ми знаємо багато. З них особливо цікаві вавилонський Гільгамеш і фінікійський Мелькарт, міфи про яких мали вплив на міфи про Геракла; і ці герої ходили на край світу, звершували великі подвиги і страждали, як Геракл. Поети всіх часів завжди користувалися міфами про Геракла; їх увагу приваблювали подвиги і страждання, що випали на долю Геракла. В зоряну ніч ми можемо бачити Геракла (під римською його назвою Геркулеса) на небі, бо його ім’ям зветься одне із сузір’їв, а поряд із сузір’ям Геркулеса ми бачимо сузір’я Гідри, тієї потворної багатоголової гідри, яку вбив Геракл.

106

Одне з найдавніших міст Греції, знаходилось в Арголіді на Пелопоннесі.

107

Плем’я, що жило на заході Середньої Греції, в Акарнанії.

108

Край на північному заході Пелопоннесу.

Конец бесплатного ознакомительного фрагмента.