Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.
Знаете, я книголюб, очень люблю мифологию, индийскую, японскую, китайскую, шумерскую, греческую в том числе. Еще маленькой зачитывалась Куном,но когда пошла в школу, то проходить мифы было неинтересно... ведь многое зависит от того, какой преподаватель ведет урок и от самой интерпретации древних мифов. Упрощенный вариант действительно совсем не торт,есть в этот какой то психологический нюансик=)а эти детки, что пищат и пырскают тут недожелчью, еще вырастут, и надеюсь поймут красоту древних легенд... и вообще ценность фольклора для современного времени.