Хорошо иметь дядюшку, с которым можно провести веселый денек и даже отправиться в невероятное путешествие – просто потому, что задано сочинение про экзотические Южные Моря.
Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.
жалобой какого правообладателя? 1934+50 = 1984год; 1934+70 = 2004год, книга давно в общественное пользование должна перейти по любому из вариантов закона