Очень нужная и всегда "современная" книга, вернее, свод истинных утверждений, кои надобно современнику и знать и пользовать. Переживание за Чело в каждой строке. И сочувствие строгое и печаль за неизбежное "погружение" в страсти и советы простые по сути как надобно воспитывать в себе все стойкости и осторожности к проявлениям страстей.
Интересно, что вопрос о деньгах переводчиком не поднимался.
Речь ведь может идти просто об упоминании автора перевода. Не знаю тот ли это случай, но часто бывает, что переводчик - он же и редактор-издатель. Я не увидел упоминания автора перевода нигде. Как для этой книги так и для других на этом сайте.
Я согласен, что "исскуство должно принадлежать народу, а не министерству культуры" (А. Чернецкий). Но так же ведь и "Страна должна знать своих героев".
Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.