Извините, данная книга недоступна в связи с жалобой правообладателя.
Вы можете прочитать ознакомительный фрагмент книги.
Комментарии (2)
Кирило, 3 января 2013, 23:36
Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.
Звезды во мраке. Для младшего школьного возрастаю. Первая книга нормальная сказка. Очень понравилась грязь(без шуток) в которой автор извалял "власть имущих", а также их верных псов силовые структуры. Правдивость с которой автор описывает наше прогнившее общество восхищает. Недалёкость, лень, безынициативность, а так же туповатость ГГ отношу к правдивости автора. Наша вселенная не для героев. За полотора романа ни одного порядочного человека. В общем - о чем эта книга? Да ни о чём.
Искусственная поделка. В 25 году у нее - светофоры вдруг откуда-то взялись в Ленинграде (или за 10 лет жизни за границей она на радостях стала путаться в фактах и событиях?), груз, если подмочат, вдруг почему-то должны признать негодным, и куча подобных фантастических измышлизмов. Персонажи ходульные, полудохлые, вся страна, конечно же, куча г..., из которого одна Алиса Розенбаум вырвалась вся в белом. Осталось одно стадо. Язык отвратительный, серый, местами перегруженный метафорами, местами хуже телеграфного. Три слова лейтмотивом через "многабукав" - для всего - для описания характера, поведения, и т.д. и т.п. - повелительно, насмешливо, медленно. Но пипл, как известно, не брезглив...
Кирило, 3 января 2013, 23:36
Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.