Одно из лучших произведений А. Беляева. Роман имеет некую общность с настоящим, реальным миром, знать о котором должно как можно меньшее количество людей. Такой вывод можно сделать, увидев как не то что бы подавляется, но всячески замалчивается подобная (особенно советская) литература, несущая в себе, помимо эмоциональной, художественной и смысловой нагрузки - ещё и знания и, способная научить нас абстрактному мышлению, и даже, как и в этом случае - заглянуть в будущее.
Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.