Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.
Книга потрясающая. Читала на одном дыхании. Складывается впечатление, что книга написана по реальным событиям. Просто ооочень правдоподобная история. Писательница хорошо знает о времени о котором пишет. Даже странно как-то. Но вот есть одно НО! Энн уже в который раз упоминает о некой вампирше Клара. О ней упоминалось и в других книга таких как "Королева Проклятых" "Вампир Лестат" "Вампир Арман". Я думала, что о ней полностью сккажется в этой книге. Но опять ничего, кроме упоминаний. Она так и не сыграла никакой роли в истории. Причем она возлюбленная Лестата. Он ее создал. Но кто она именно? И почему писательница так и не вплила ее в историю? Чтож, я думаю это означает то, что нам надо ждать продолжения этой великолепной истории,где полностью расскроется личность загадочной Клары. Это меня радует!!!