Господи, это худшее, что я в своей жизни когда-либо читала... Читала, чтобы поверить своим глазам, что существуют люди, которые так мыслят... Читала и не верила... Автору придется ответить перед Богом за свой махровый антисемитизм, антисионизм, человеконенавистничество... Он, наверное, очень горд своим "трудом", считает великой ценностью... Каково же будет разочарование на Суде Божьем... Вот комментарий критика, опубликованный в Википедии, с которым я согласна: "Литературный критик Николай Потапов итог работы Успенского по состоянию на март 1989 года сформулировал следующим образом: «Апологетика преступного диктатора, упакованная в имитированную объективность».
Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.