Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.
Однажды читала, еще в старом, черном переплете с одним названием, выгравированным золотыми буквами на черном: "Зоя". Думала, какой-то старый бред, пока не прочитала. Нашла ее у бабушки в старых книгах. Долго искала в формате книги, но все тщетно, только здесь. Шикарная книга!!!!!