Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.
я заранее прошу прощения. ни в коей мере не хочу умалить ваше мнение, но позволь мне высказать и свое, к сожалению, оно будет диаметрально противоположно.
КНИГА ГЕНИАЛЬНА
никакой пошлости и грязи. автор очень профессионально смог обыграть скользкие моменты. герой книги настолько высок в своей любви к лолите, что даже дух захватывает порой от этих высот. автор не описывает дешевые картины пошлого пе***илизма, автор пытается донести мысль, что любовь возможна и возвышенна и в 12 лет и в 40. временные рамки существуют лишь в нашем ограниченном сознании. надо понять эту книгу правильно. герой же не "имел всех подряд" девочек-подростков. он любил нежной и трепетной любовь только одну - свою лолиту. и какое благородство в конце проявил этот человек. какие высоты духа в таком маленьком и загнанном человеке