Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.
Книга написана объективно. именно в том стиле как оговорил автор в самом начале. Задавать вопрос:"Был ли на самом деле такой советник не разумно". Мы в это время не жили и в этих кругах не вращались. Зато сейчас при призиденте, примьере состоят в надсмотрищиках- советники из США, Европы, Англии, Израиля. Об этом не знают только люди абсолютно не интересующиеся происходящим в стране. Даже патриарха так же контролируют.