Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.
думаю, что не каждому по силам прочитать эту книгу.Те люди, которые любят четкую чужую логику и свою крышу не включают, не осилят этот формат.Тут надо думать и быть внутри сюжета, а не снаружи, как у бульварных книжек, кои заселили всю нашу литературу. Да, есть немного уличный жаргон, но это не мешает... Тема глобальная, пронизывает острой болью весь сюжет. Система восприятия мира главным героем заставляет читать все, а не через строчку.