Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.
В целом, книга неплоха, но не идеальна. Порою бывают слегка скучные моменты, порою не оторвешься. Не всем нравится такой стиль описания, поэтому действительно поражают некоторые комментаторы: не нравится книга - молчи в тряпочку. Да, люди, называющие книгу УГ не правы, но защитники порою ничем не лучше. Жаль, по наивности думала, что читающие люди воспитанней будут