Сутінкова сага - Сутінки

– Та ні, – по-дурному вперлась я. – Я мала на увазі, чому ти назвав мене Беллою?

Він здавався розгубленим.

– Тобі більше по вподоби Ізабелла?

– Ні, навпаки, Белла, – сказала я. – Але я думаю, що Чарлі – тобто мій тато – позаочі називає мене Ізабеллою. Принаймні всі у Форксі, здається, знають мене як Ізабеллу, – намагалася пояснити я, почуваючись останньою дурепою.

– М-м-м, – хмикнув він.

Я збентежено поглянула вбік. Слава Богу, містер Банер нарешті почав урок. Я намагалася зосередитися на поясненнях учителя стосовно лабораторної, яку ми мали виконати на уроці. Слайди в коробочці лежали не по порядку. Працюючи в парах, ми повинні були відсортувати слайди клітин кінчика кореня цибулі за фазами мітозу і відповідно їх підписати. Книжками користуватися не дозволялося. За двадцять хвилин учитель пройде по класу і перевірить правильність виконання лабораторки.

– Починаємо, – скомандував він.

– Отож, даму пропускаємо вперед, напарнику? – запитав Едвард. Я поглянула на нього; у нього на вустах блукала така хитра і божественно красива півусмішка, що мені залишалося тільки кліпати очима, як дурнику.

– Якщо ти не хочеш, почати можу я, – усмішка згасла; він, напевно, почав сумніватися у моїй адекватності.

– Ні! – сказала я, червоніючи. – Я зараз.

Я хотіла трішки покрасуватися. Колись я виконувала цю лабораторну і знала, що шукати. Нічого складного. Я поклала перший слайд на предметний столик, налаштувала зображення в окулярі та швидко вивчила картинку на слайді.

– Профаза, – прозвучав мій упевнений висновок.

– Ти не проти, якщо я погляну? – запитав Едвард, коли я почала забирати слайд. Його рука перехопила мою. Пальці Едварда були крижаними, наче він щойно вийняв їх із снігової кучугури. Але я різко відсмикнула руку не тому. Під час доторку я відчула удар, наче між нами пройшов електричний струм.

– Вибач, – прошепотів Едвард, негайно забираючи руку, одначе не полишаючи наміру роздивитися слайд. Ще не зовсім отямившись, я спостерігала, як він вивчив слайд навіть швидше, ніж я.

– Профаза, – погодився він, охайно заповнюючи перший пропуск на контрольному аркуші, потім швидко замінив слайд і побіжно його оглянув.

– Анафаза, – прошепотів він, одночасно заповняючи другий пропуск.

– Можна? – незворушно поцікавилась я.

Він усміхнувся, але посунув мені мікроскоп. Як виявилося, уважний погляд в окуляр не приніс нічого, крім розчарування. А щоб його, він має рацію!

– Слайд три? – не дивлячись на нього, простягнула я руку.

 Едвард подав мені слайд; здається, він щосили намагався більше не торкатися моєї шкіри.

Я кинула найшвидший погляд, на який була здатна:

– Інтерфаза, – і підштовхнула мікроскоп до Едварда, перш ніж він устиг розтулити рота. Він побіжно зиркнув ув окуляр і записав відповідь. Я б могла це зробити, поки Едвард дивився в мікроскоп, але чіткий вишуканий почерк навіював благоговійний острах. Я не хотіла псувати сторінку своєю курячою лапою.

Ми закінчили, коли у решти залишався ще добрий шмат роботи. Я бачила, як Майк із сусідкою знову і знову порівнюють два слайди; дехто ховав під столом підручник.

Мені було робити нічого, крім як намагатися не витріщатися на Едварда. Безуспішно намагатися. Коли я повернулася до нього, він дивився на мене. Знову незрозуміле розчарування в очах. Раптом до мене дійшло, що змінилось у його обличчі.

– Ти поставив контактні лінзи? – бовкнула я, не подумавши.

Здавалося, неочікуване запитання його спантеличило.

– Ні.

– О, – пробурмотіла я. – Мені здалося, що у тебе очі якісь інші.

Він здвигнув плечима і відвів погляд убік.

Насправді я була певна, що його очі змінилися. Я чітко пам’ятала чорну безодню, коли він неприязно витріщався на мене, вона особливо вирізнялася на тлі блідої шкіри і мідного волосся. Сьогодні його очі мали зовсім інше забарвлення – червонувато-жовта вохра, темніша за світло-коричневий колір паленого цукру, але з таким самим золотавим відтінком. Я не розуміла, як таке можливо, хіба що Едвард чомусь збрехав про лінзи. Або у Форксі я поступово божеволію, у прямому значенні слова.

Примечания

1

Біблійні цитати подаються в перекладі митрополита Іларіона. – Тут і далі прим. пер.

2

Лякливий Лев – персонаж «Дивовижного чарівника країни Оз» Френка Баумана.

Конец бесплатного ознакомительного фрагмента.