Немецкий подпольщик по имени Ганс всю жизнь отдал борьбе за справедливость, был схвачен и казнён фашистами. Однако в последний день перед смертью он очутился в двадцать пятом веке и понял, что прожил жизнь не напрасно.
Жалко того траффика, который я потратил, скачивая эту чушь. Написана 15-летним подростком, обсмотревшимся Бэтмена и обчитавшимся "Омена". Ни в коем разе не читайте.
Спочатку прочитав книгу "Залишенець" - дивувався чудовій народній мові, що нею писав Шкляр, після "Залишенця" почав читати "Холодний Яр", спочатку здалося, що мова якась дивна, але потім зрозумі, що дуже помилявся. Монера написання дуже цікава, з народу, як нею розмовляли тоді. Не така суха,як ми маємо зараз. Дуже багато фразіологізмів. Стосовно змісту книги- дуже цікаво. Приємно розуміти, що це написала людина, що сама пройшла крізь полум"я тих подій. Я не з тих, хто плаче над книжками, але фінал цього твору змусив мене пустити чоловічу сльозу.
Книга захваывает с первых же страниц. Именно читая такую динамично написанную прозу, не можешь оторваться от книги до глубокой ночи (а ведь на утро на работу). Потрясает логика, объсняющая поступки тех или иных персонажей - неотвратимая, как сам факт падающей башни. Персонаи реалистичны и живы, хотя некоторые из них выписаны лишь легкими штрихами. "5".